Штани Герць 2.0 Rip-Stop Stretch Олива (9131), S XL

Тематичний сервіз КОЗАЦЬКИЙ присвячено героїчним українським козакам, які захищали кордони держави у XV-XVII сторіччі.День українського козацтвами відмічаємо 1-го жовтня на Покров Пресвятої Богородиці.

Кожен із шести келихів має свою, відмінну ілюстрацію, що розкриває окремий епізод волелюбного козацького життя.Сертифікат, що додається до набору, має цікавий опис щодо зображених на келихах ілюстрацій.

Кришталеві келихи призначені для віскі та безалкогольних напоїв.Сервіз вироблено з благородних матеріалів, як то кришталь, срібло та золоте покриття.Якість та комплектація набору відповідає світовим стандартам престижного подарунку.Походження сервізу захищено голограмами на кожному виробі та сертифікатом А5.

Подарункова коробка чорного кольору має солідний ложемент з тканини креп-сатин, логотип BOSS CRYSTAL нанесено металевим тисненням золотого кольору.

Склад подарункового набору:

• шість кришталевих келихів 340 мл із золотою кромкою та захисною голограмою на кожному виробі;
• двосторонні срібні накладки із золотим покриттям деталей;
• коробка BOSS CRYSTAL чорного матового кольору із тканиною креп-сатин у ложементі;
• розмір коробки 36х26х10,5 см, вага з келихами 2,95 кг;
• сертифікат відповідності з номерною голограмою, тематичним текстом та технічними характеристиками.

Інформуємо, що вироби BOSS CRYSTAL призначені для ручного миття звичайними побутовими засобами (не для посудомийної машини).

Матеріал виготовлення келихів та графину:кришталь - ECO CRYSTAL GLASS, без використання свинцю.Виготовлені в Італії, місто Колле Валь Дельса.

Технічні показники:

• основним наповнювачем є цирконій , блиск 1532 одиниці, прозорість 90%;
• милозвучність 2,6;
• міцність 540 Мпа.

Келих для віскі та безалкогольних напоїв:

• об’єм 340 мл (11,4 oz)
• висота 94 мм;
• діаметр 82 мм.

Покриття на келихах та графині: золото 24К, що відповідає пробі 999*.

Художні накладки: двосторонні срібні пластини проби 925*, деталі якихприкрашені золотом 24К.

Подарункова коробка:

• посилений картон із сатиновим декоративним покриттям;
• логотип нанесено металом золотого кольору;
• тканина декорування креп-сатин;
• розмір коробки 36х26х10,5 см;
• повна вага набору 2,95 кг.

* вироби BOSS CRYSTAL не призначені для миття в посудомийній машині та абразивного чищеня.

Символічне значення подарунка.

Козаки відіграли провідну роль у розвитку української державності, сформували найбагатші традиції, засновані на глибокій релігійній вірі та відданості своїй справі.

Козаки охороняли кордони українських земель і є прикладом мужності, кмітливості, братерської вірності та сили духу.

14 жовтня в Україні святкують День козацтва у день свята Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козаків.

Козацька люлька

У вільний час запорізькі козаки любили поговорити і послухати розповіді інших, тримаючи при цьому в зубах колиски, так звані «носогрійки» або «буруньки», і пихкаючи з них димком.

Люльку та супутні їй «причиндальї» запорожець носив найчастіше або у своєму широченному поясі, використовуючи його замість кишень, або в накладному мішку-«гамані», що кріпився також до пояса, або ховав за відворот своєї знаменитої смушкової шапки-«бірки».

Тютюн у ті часи був надто дорогий, тому до невеликої його кількості додавали цілющі степові трави, вони покращували сон, травлення, пом'якшували вплив середовища на нервову систему. Серед цих трав були м'ята, материнка, полин, дуб, терен та багато інших, не менш цікавих. Наприклад, чаклун-трава додавала впевненості козакам у бою, бо мала ефект легкого наркотику.

Кобзарь

Насамперед, кобзарі були моральними авторитетами у народі. У народних віруваннях кобзар був персонажем «через ріку» (тобто «з того світу»). Образити кобзаря — означало викликати гнів небес «на мертвих, живих і ще ненароджених». Тому найбідніший селянин в Україні завжди тримав частину поля «на старцеву часточку» — для милостині кобзарю. Кобзарі були ревними православними християнами, шанували свята, у репертуарі мали псалми та численні релігійні моралізаторські пісні.

Молодий запорожець

Після того, як чоловік прибував на Січ, його життя дуже змінювалося — про це говорить хоча б те, що тепер його інакше називали! Відразу після того, як новоспечений запорожець записувався в курінь, він змінював своє прізвище на якесь нове прізвисько, яке часто дуже яскраво характеризувало його зовнішність чи внутрішній світ.

Щоб стати козаком-запорожцем, новоприбулий довго вивчав військову справу та традиції січового суспільства. На завершення йому обов'язково потрібно було пройти неймовірно складні випробування. Наприклад, він мав з'їсти страшенно пекучий від перцю борщ і випити кварту горілки. А після цього — пройти колодою, перекинутою між скелями на березі Дніпра, і не зірватися у воду. Але це ще не все. Кандидат у запорожці мав, сівши на необ'їздного коня обличчям до хвоста, без сідла та вуздечки проскакати по полю і повернутися назад, звичайно ж, не впавши на землю. Коли новачок з гідністю проходив усі випробування, його стригли та перевдягали у новий одяг.

Курінний отаман

Запорізький Кош (громада, товариство) ділився на 38 куренів (XVIII століття), які були самостійними військовими підрозділами на чолі з курінним отаманом. Чисельність куреня в різні часи могла становити від кількох десятків (зазвичай, у час) до кількох сотень козаків і більше, — під час воєн і військових походів). Проте найбільш відповідним порівнянням козацького куреня з організаційно-штатною структурою сучасних збройних сил підходить поняття «батальйон» (як останній і називався у XX ст. у складі низки українських національних військових структур).

Чуб

Зображуючи в уяві українського козака, ми обов'язково звернемо увагу на його особливу зачіску – чуб (у народі – «оселедець»). Але, як виявляється, така форма впорядкування волосяного покриву голови не була забаганням моди і мала велике символічне значення. Право носити її мали не всі. Таку зачіску мали лише ті воїни, котрі прийняли хрещення вогнем. Чому так? Справа в тому, що, за козацькою легендою, український воїн під час військових протистоянь порушував заповіді Господні і після смерті має розплачуватися у небесного судді та потрапити до пекла.

Козаки ж вірили, що, помилуючись, Господь таки витягне їх із того пекельного місця покарання грішників, схопивши за довге пасмо волосся голови. Носити чуби було на лівій стороні, щоб волосся скидало нечисту силу, яка ніби сиділа у козаків з того боку на плечі і штовхала на безглузді вчинки. Зачіску заборонялося носити необстріляним козакам, трусам, злодіям та брехунам.

Сім'я козака

У зв'язку з військовими походами сім'я та вірність для козацтва мали величезне значення, тому весільні обряди, вінчання та хрещення дотримувалися особливо ретельно. Все починалося з обряду сватання: наречений засилає старост, шановних людей похилого віку, які просять руки нареченої. У разі згоди дівчина виносить вишитий рушник, а у разі відмови – всім відомий «гарбуз». У день весілля молодий вирушав за нареченою, де на подвір'ї з нього вимагали викуп.Після обряду вінчання, святкувати, за традицією, вирушали до будинку молодого, а після святкового обіду нареченій розплетали косу і пов'язували косинку, на знак того, що вона вже заміжня жінка. Гуляння, ігри та пісні тривали і наступного дня.