Книга Дмитро Богачук. Країна Рівнин.

- фотоальбом "Le Plat Pays" Dimitri Bogachuk. Процес розглядання книжки українського фотографа, мистецтвознавця і викладача Дмитра Богачука «Країна рівнин» можна порівняти з розгадуванням ребусів бельгійського сюрреаліста Рене Магрітта. Але їх схожість – не занурені в повсякденні предмети «по-новому» в пошуках несподіваних протиріч і сміливої парадоксальності, а виникає в цьому погляді дистанції, свободу від звичного комфорту називання. Його тихі пляжі з ледь вловимим лаконічним градієнтом піску – не Бельгія або Франція, Остенде або Одеса, а універсально ідеальна площину. Поле, полотно, білий аркуш, сцена для мінімалістської композиції, поезія самотньої ноти. Місце, де, на самоті уважно слухати тебе світом, є шанс зустрічі з самим собою. Про універсальність говорить і сам Дмитро, підкреслюючи, що при роботі над серією він намагався показати морські пейзажі такими, щоб у них зміг виявити резонанс настроїв кожен: "Це трепетне відчуття від виду моря, до якого всі тяжіють, немов з загальнолюдського минулого, [...] певний архетип, схоже ностальгії або "déjà vu" [...]". Проте, почуття, що виникає при цьому ностальгії не переносить у світ реально пережитого дитинства, романтики або спліну від неможливості повторення. Ностальгія «Країни рівнин» – це прагнення до простоти: потенціалі умовності, глибині, красі і інтризі базової геометрії, гармонії поза світу хештегов, ієрархій і класифікацій, світу без людей, міста реальності без міста. При всім цьому залишаються нез'ясовно привабливими. «Країна рівнин» – реабілітація від візуальних надлишок повсякденності. Прості пейзажі, розглядаючи які неможливо не піддаватися спокусі подорожі у світ, де навколо нудьгуючої лавки здатна розвернутися неабияка шекспірівська драма, а у композиції з групою пляжних будиночків – вибухнути битва за увагу стовпа з дорожнім знаком. Подібного «умовно-театрального ефекту, тільки, незмінно, з серйозним соціальним підтекстом, домагалася в своїх інсталяціях Лорі Сіммонс, використовуючи як «героїв» і «героїнь» інсценувань предмети лялькової меблів. Дмитро Богачук бачить і пропонує побачити різноманітність сюжетів у вже створеному людьми і природою – його фотографічне майстерність полягає в здатності перетворити існуюче в окремий кадр, повноцінну історію-хокку з мінімальним набором елементів і максимальною свободою інтерпретації. Саме тому до пейзажів «Країни рівнин» хочеться повертатися. Як у випадку з багатошаровим літературним творам, де при кожному наступному прочитанні ми знаходимо щось нове. Ще про цю фотокнизі хочеться говорити як про вихід, так і про повернення в зону комфорту. Як у Магрітта (невипадково адже Бельгія – одна з країн, які потрапили в об'єктив Дмитра, – батьківщина художника) це переосмислення, «пересборка» буденного. З одного боку, «класичний» горизонтальний формат мальовничого пейзажу з аскетичною палітрою, говорячи саме про книгу – ще і простий дизайн з чітким візуальним ритмом і достатнім для паузи погляду білим полем. З іншого – поступове зміщення рамок «комфорту», укрепляющееся по мірі перегортання сторінок відчуття приємної, своєю «зоною» будинку – всієї охоплюваній в кадрі площині: від краю аркуша до краю землі. Дмитру, з властивою йому делікатністю і ємністю висловлювання, вдається передати той настрій «і це пройде»/«і це було». В його роботах є потрібне, з аптекарською точністю підібране в належних пропорціях простір, дихаюче одночасно відсутністю і присутністю надії. Пропозицію прийняти своє існування – унікальне тимчасове «ніщо»: просто живи, просто дивися, просто дихай, просто фантазуй. В «Країні рівнин» я відчуваю, що моя зона комфорту – весь світ, і комфорт тут – це удача народитися і залишатися собою. Автор: Dimitri Bogachuk Формат: Тверда обкладинка | 80 сторінок Дата публікації: 2017 Видавець: Галерея НЮ АРТ Видання Місто / Країна: Київ, Україна Видання: Лімітований 500 екз. Вага: - 900 g Розміри: 240х300 mm