Квітка піжми порошок, українська спеція, 100 г.

Порошок квітів піжми — одна з найкращих українських спецій та, що росте на нашій українській землі. Піжма звичайна (Tanacetum vulgare), польова горобина, глістгон, гладка трава, ґудзик, приворот, сорокоборт, дев'ятильник — витривала багаторічна рослина родини складнобарвних, що ростуть повсюдно Варто Вам відкрити пакет із порошком квіток піжми та різкий пряний запах, що схожий на суміш перців і куркуми, вдарить Вам у ніс. Цікаві факти: Піжма є природним репелентом, що відлякує клопів, вошей, бліх, мух і комарів. Від її запаху впродовж 15 хвилин підсихають 100% мух. ➦ У Давньому Єгипті, Греції та персні піжму використовували для бальзамування трупів. ➦ З коренів рослини отримують зелену фарбу. ➦ Її приєднайтеся в сіні, надає гіркуватий смак молоку. ➦ Листя Tanacetum vulgare входить до складу знаменитого французького лікера Шартреза. Я його використовує під час кваття капусти, огірків, помідорів — просто супер; трохи в компотах, і ви отримаєте український "тархун"; ну і звичайно чай... а так само як спецію до м'яса, тільки не переборщите. Це основне в застосуванні квітів піжми в кулінарії: трохи і ви отримаєте легкий ароматний приємний присмак і колір, просто чудово... у разі передозування напій буде різко гірким. Не рекомендується перевищувати концентрацію розчину піжми понад 5% Пижму не можна вживати: ×беріганим жінкам (з-за загрози викидень) × маленьким дітям (до 7 років) × за наявності каменів у жовчному міхурі × у разі виразки шлунка × гіпертонікам × у разі атрофічних і дегенеративних змін у нервовій системі та сітківці ока × у разі алергії й індивідуальної нестерпності речовин, що входять до складу рослини. Трава має безліч корисних властивостей і застосовується у фітотерапії: як глистогонний засіб у разі хвороб печінки, шлунково-кишкового тракту та жовчовивідних шляхів для підвищення імунітету під час лікування гнійних ран, корости, фурункулах і забитих від епілепсії, пієлонефриту, гепатиту та подагри у разі закрепів і проблем із сечовим міхуром. Велика кількість ефірних олій у складі визначила антибактеріальні, протизапальні та протипаразитарні властивості піжми. Вона є спазмолітиком, підсилює секрецію і виводить жовч, сприяє нормалізації її хімічного складу. ПІЖМА У ФАРМАКОЛОГІЇ І МЕДІЦІНІ Лікувальні властивості піжми звичайної визнані не тільки народною фітотерапією, але й науковою медициною переважно у двох сферах: як жовчогінний і глистогонний засіб. Вона включена в фармакопею України. Застосовувати цю лікарську траву можна у формі відварів, настоїв, примочок, ванн і клізм. Піжма є основним компонентом аптечного препарату танацехола, який є сухим очищеним екстрактом із її квіток. Ці ліки призначають дорослим як жовчогінний і спазмолітичний засіб у разі хронічних калькульозних холециститів, дискінезій жовчних шляхів, після видалення жовчного міхура, а також під час гастриту, коліту, холециститу, виразки шлунка, дизентерії. Відвар із квіток збільшує секрецію, сприяє відділенню жовчі, підвищує кислотність шлунка, нормалізує апетит і травлення, знімає набряклість і біль. Його п'ють у разі гепатиту (жовтуху) і порушення функціональної діяльності ШКТ. Засоби з квіток і плодів приймають як заспокійливі від ламоти під час ревматизму, а також від головного болю, епілепсії, іпохондрії, нервового виснаження. Піжма допомагає від геморою, позбавляє закрепів. Оскільки трава має сечогінну дію, її вживають також у разі захворювань сечового міхура та нирок. Компреси з відвару квіток і плодів піжми докладають до гнійних ран, виразок, фурункулів, синців, ударів і вивихів. Ванни з відвару лікують подару та ревматизм, а мазами на основі різної концентрації — укуси бджіл і різні шкірні захворювання. У гінекології піжма зазвичай приймається, коли припиняється менструація, а також для зменшення їх об'єму. Зовнішньо її використовують для догляду за шкірою та миття голови під час себореї та педикульозу. От глистов Квіткові кошики піжами вважаються чудовим глистогоним засобом. За те, що вона чудово справляється з вістрками, лямблями та аскридами в народі, її прозвали глистником. Для ухилення гельмінтів використовують чаї, настої, відвари та клізми. Профілактичний і лікувальний трав'яний чай 1 ч. ложку сировини (сухі квітки, подрібнене листя й інші частини рослини) заварити 1 склянкою гарячої води, настоювати 1,5 години. Пити, розділивши на 2-3 приймання за 30 хвилин до їди. Виконувати курси не менш ніж три рази на рік із перервами 7-10 днів. Настій від паразитів 3 ст. л суцвіть заливають 2 склянками холодної води (для дітей — 1 год. ложка на 1 склянку холодної води). Настоювати кілька годин. Пити по 1 склянці вранці та ввечері для ухилення аскарид і вістриць. Протиглісна клізма 1 ст. ложку порошку з плодів глистика змішують із 2 середніми зубцями часнику та варлять у 2 склянках молока впродовж 10 хвилин у закритій посудині на невеликому вогні. Відвар процідити, трохи остудити й вводити ще теплим у формі клізми, намагаючись затримати всередині якомога довше. Процедуру можна повторювати до зникнення паразитів. У разі захворювань печінки Розпоширене застосування піжми для лікування захворювань печінки та жовчних шляхів, шлунково-кишкових захворювань. Настои ♦ Рецепт 1. 8-10 г порошку залити 1 склянкою окропу, настоювати впродовж 4 годин. Потім процідити та приймати по 1 ст. л. натщесерце тричі на день. ♦ Рецепт 2. Подрібнена сировина (листя брусниці — 20 г, квітки піжми — 10 г, трава хвоща — 10 г) заварити склянкою окропу, трохи настояти та пити вранці натщесерце та ввечері перед сном. Виконувати до повного одужання. Отвары 5 г порошку піжми всипати у 200 мл окропу, варити 5 хвилин, потім 30 хвилин настояти та процідити. Відвар приймають у разі хвороб печінки та жовчного міхура по 1 ст. л. 5 разів на день, а також використовують для ванн під час лікування екземи. У разі захворювань жовчного міхура Добрі жовчогінні властивості рослини доведені експериментально та клінічно. Народна медицина вважає, що вона сприяє зменшенню та розчиненню невеликих каменів і піску в жовчному міхурі, а також запобігає утворенню нових. Для лікування застосовують настої, чаї та відвари з рослини. У деяких рецептах рекомендується вживання свіжих або сушених квітів із варенням або медом, що маскує гіркий смак рослини. Однак використовувати піжму від каменів у жовчному міхурі та виразці шлунка потрібно з обережністю тільки після консультації з лікарем у разі суворого дотримання певних дозування. Тому наявність каменів у жовчному та виразки є одним із протипоказань її застосування в доказовій медицині. Настій від каменів у жовчному міхурі Столову ложку сухих квіток залити однією склянкою окропу, настоювати 3-4 години, процідити та приймати по 1 ст. ложці 4 рази на день за 15 хвилин до їди. Курс — від семи днів. Перед початком приймання проконсультуйтеся з лікарем. Тільки фахівець зможе підібрати правильне дозування та визначити терміни лікування. Настій у разі ентероколіту та виразки шлунка 5 г порошку 1 склянкою окропу. Приймати по 1 столовій ложці 5-6 разів на день, у разі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки — по 1/3-1/2 склянки 2-3 рази на день. Настій після операції з видалення жовчного міхура 1 ст. ложку трав'яного збору (піжма — 10 г, споріш — 10 г, хвощ польовий — 10 г, кропива — 20 г, шипшина — 50 г) заливають склянкою окропу. Суміш нагріти на водяній бані на 15 хвилин, після чого настоювати впродовж 1 години, потім процідити. Пити теплим по 0,5 склянки тричі на день до їди. Зберігати в закритій банці. Курс лікування — один місяць, потім 3 місяці перерва та повторити курс ще двічі. Настоянка піжми на спирту від шлункових хвороб 25 мг трави заливають 100 мл 75% спирту, настоюють у щільно закритій місткості в темному сухому місці 7 днів.Затем настоянку потрібно процідити. Приймають по 30-40 крапель 3-4 рази на день. Розбавлена з водою, ця настоянка може також використовуватися для лікування стоматологічних проблем. У разі болів у шлунку двічі-тричі на день приймають по 2-3 г квіток піжми, змішаних із медом. Для шкіри Піжма має протизапальні, очисні й антиоксидантні властивості, тому знайшла застосування як дерматологічний та косметологічний засіб. Мазь під час піодерміту (гнойничкові ураження шкіри) Порошок піжма та змішати з несолоневою вершковою олією у співвідношенні 1:4. Мазь застосовувати регулярно, змащуючи уражені місця. Маска та тонік для освітлення кольору обличчя 1 год. ложку порошку квіток піжми подрібнюють, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хв, остуджують і проціджують. Змочену в настої марлю обмежують на обличчя на 20-30 хвилин, змочуючи його в міру підсихання. Після закінчення процедури необхідно вмитися водою кімнатної температури. Настій із піжми можна використовувати як тонік, для цього з нього готують крижані кубики, якими протирають обличчя вранці та вечорами. Маска від зморщок 1 ст. ложку порошку квіток піжами заварити 1 склянкою окропу, настоювати 20 хвилин, процідити. Взяти 4 ст. ложки відвару, додати 1 чайну ложку меду, 1 чайну ложку жирних вершків і стільки ж м'якого сиру, щоб вийшла помітна сумішшноподібна маса. Маску накласти на обличчя, шию й декольте на 15 хвилин, зняти ватним диском змоченим у теплій воді, потім умитися спочатку теплою, потім прохолодною водою. Відвар у разі себореї та лупи 1 ст. ложку порошку квіток піжми залити склянкою окропу, довести до кипіння, настоювати 20 хвилин, після чого процідити. Рідина втирати в шкіру голови перед звичайним миттям волосся, після чого сполоснути голову відваром, що залишився, і не змивати. Використовувати двічі на тиждень упродовж 1,5 місяців. Процедура допоможе нормалізувати себорегуляцію й позбутися лупи. От целлюлита Креми, ванни та ефірна олія на основі піжми дають справжній бій «апельсиновій» шкірі. Для ванн знадобиться 0.5 склянки порошку піжми, залити 3 л окропу. Склад потрібно витримати 30 хвилин на водяній бані, остудити, процідити та додати у ванну. Можна також використовувати як ополіскування або обтирання після прийняття душу або ванни.